джерело: article.cod3sun.com

Назва "Wi-Fi" - це скорочення словосполучення "Wireless-Fidelity", що в перекладі на українську означає "Бездротова Свобода". І це в якому-сь сенсі відображає призначення даного бездротового інтерфейса.

А воно таке: Wi-Fi призначений для об'єднання між собою двох і більше пристроїв. Але це занадто загальний висновок, і необхідно його конкретизувати.

Об'єднання №1. Один пристрій з'єднується з іншим напряму. Таке з'єднання називається "Точка-точка". В результаті виникає безпровідна локальна мережа, яка складається з двох пристроїв, оснащених Wi-Fi-адаптерами. Цими пристроями можуть бути будь-які електронні апарати, будь то настольні ПК, ноутбуки, КПК, смартфони і т.п. Тепер про Wi-Fi-обладнання. При з'єднанні типу "Точка-точка" достатньо двох (по одному для кожного пристрою) Wi-Fi-адаптерів. Вони можуть бути виконані в вигляді PCI-карт розширення, а також PCMCIA-, flash-карт та ін.

Об'єднання №2. З'єдннання більше ніж двох пристроїв в бездротову локальну мережу. Все аналогічно попередньому способу, але одних тілько Wi-Fi-адаптерів в даному випадку буде недостатньо. Необхідна також точка доступу (Access Point, AT). AT з'єднується провідним способом з кабелем інтернет-з'єднання (якщо планується вихід в глобальну мережу з "повітряної" локальної мережі), і безпровідним - з пристроями, оснащеними Wi-Fi-адаптерами. Можлива схема і без под'єднання до інтернет. В описаній в цьому пункті схемі Access Point виступає в якості з'єднувача пристроїв, які входять в створену на основі технології Wi-Fi локальну мережу. Крім того, вона ж може виступати в якості мосту (тобто, по суті, з'єднувачем) між бездротовою локалкою та глобальною мережею.

Об'єднання №3. Ну і, накінець, завдяки бездротовій Wi-Fi мережі можна об'єднати між собою дві і більше провідні або повітряні мережі. Виконується дана задача за допомогою все тієї ж AP.

Стандарти Wi-Fi

Самим першим був стандарт 802.11. Самий повільний серед всих стандартів Wi-Fi, він підтримує швидкість передачі 1-2 Мб/с.

Наступним був розроблений 802.11a, який підтримує передачу даних з швидкістю до 54 Мб/с. Реальна швидкість зазвичай становить приблизно 22-26 Мб/с. Працює на частоті 5 ГГц і виконує передачу даних за допомогою методу OFDM (мультиплексування с ортогональним діленням частот). 802.11b здатний на передачу даних з швидкістю 54 Мб/с на відстані від 12 до 15 м і 6 Мб/с від 50-90 м. Це всередині приміщення, де є різноманітні перешкоди типу капітальних і некапітальних стін. На відкритому просторі все куда більш безхмарно: 54 Мб/с забезпечується вже на 30-40 м, а 6 Мб/с - до 250-350 м.

802.11b - найбільш поширений насьогодні в мобільних пристроях стандарт. Швидкість лише до 11 Мб/с. Реальна - 5-7 Мб/с. Частота - 2.4 ГГц, метод - DSSS (пряма послідовність з рознесенням сигналу по широкому діапазону). В чотирьох, так би мовити, стінах 11 Мб/с тримається до 30-40 м, а 1 Мб/с - до 80-100 м. На просторі безкрайніх полів Wi-Fi-мережа працює на швидкості до 11 Мб/с на відстані 200-300 м і тримає 1 Мб/с до 500-600 м.

І, нарешті, 802.11g забезпечує швидкість передачі даних з швидкістю до 54 Мб/с. Реальна швидкість складає приблизно 50% від заявленої, а саме - від 22 до 24 Мб/с. Функціонує на частоті 2.4 ГГц і використовує методи OFDM і FSSS. Надворі пристрої, підключені до такої Wi-Fi-мережі, можуть обмінюватися даними з швидкістю 54 Мб/с, знаходячись на відстані 150-200 м один від одного, і зі швидкістю в 1 Мб/с на відстані 400-500 м. Що стосується закритого простору - то тут все менш вдало: від 30 до 40 і від 80 до 100 м відповідно.

Крім описаних стандартів існують ще 802.11i та 802.11n. Останній тільки недавно з'явився і не встиг отримати широке розповсюдження до теперішнього моменту. Також існує 802.11b+ (22 Мб/с, сумісний з "просто" 802.11b).

Переваги та недоліки технології Wi-Fi

Переваги технології Wi-Fi. Ну, відсутність дротів в данному випадку я вважаю скоріше не перевагою, а особливістю, з якої витікає немало плюсів бездротового інтерфейсу. По-перше, Wi-Fi-мережа може бути корисна у випадку, коли прокладка дротів просто неприпустима. Наприклад, будівля, в якій рзташована мережа, має історичну цінність, і навіть крупинка штукатурки не може впасти з її стін. А уявіть, скільки будівельних пильних робіт (наприклад, свердлення) потрібно виконати, щоб просто прогнути кабель з вулиці всередину приміщення. По-друге, в бездротову мережу простіше додати новий пристрій, ніж зробити те ж саме, маючи дротову мережу. Як в першому, так і в другому випадку, новий пристрій прийдеться обладнати мережевим обладнанням (Wi-Fi-адаптером або мережевою картою відповідно). Але у випадку з бездротовою мережею потім необхідно виконати лише програмні налаштування, а при работі з дротами прийдеться цей самий дріт спершу підготувати, а потім ще його й протягнути куди потрібно. По-третє, якщо ви користуєтесь інтернетом з переносних пристроїв - можна переміщуватись по зоні покриття вашої Wi-Fi-мережі. Що не можна собі дозволити, якщо за вами круго буде тягнутися провід локалки.

Тепер про недоліки даної технології. По-перше, чуттєвість до перешкод, таких, як, наприклад, електромагнітні, що випромінюються різноманітною техникою, розташованою в зоні покриття мережі. Вони впливають, перш за все, на швидкість з'єднання. Вона може суттєво впасти при потраплянні радіопотоку в зону перешкод. По-друге, швидкість кабельного з'єднання все-одно залишається вищою, ніж швидкість безпровідного. У всякому разі, на рівних відстанях між джерелом сигналу і приймачем.

А що в нас виходить на практиці?

Тепер про те, як приміняється технологія Wi-Fi в повсякденному житті. В першу чергу, це, звичайно, бездротові локальні і, можливо так буде в майбутньому, глобальна мережі. Наприклад, зараз в Україні нарешті почали з'являтись місця (їх называють Wi-Fi-кафе), які оснащені Wi-Fi точками доступу. Це можуть бути, кафе, бари, клуби, вокзали та аеропорти і т.п. Підключення клієнтського пристрою, оснащеного Wi-Fi-адаптером, може бути платним або абсолютно безкоштовним в залежності від закладу, оснащеного AP. Також AP устанавлюють в інститути та університети, а також в інші місця навчання. Зараз з'являються Wi-Fi-телефони. Навряд вони можуть повністю замінити своїх GSM-братів. Адже GSM-вишок зараз набагато більше, і кілкість AP є, в порівнянні з GSM-антенами просто мізерною, тобто, при використанні Wi-Fi покриття значно звузиться. А ось використання Wi-Fi-телефонів в зарані домовленої площі - досить ефективне. Наприклад, на території якої-небуть організації. Встановити точки доступу, де потрібно - і все готово, покриття на потрібній території буде всюди і завжди. Є величезна кілкість і інших використань технології Wi-Fi, але, щоб згадати їх всі, прийдеться на порядок збільшити об'єм цієї статті,а вона і так вийшла немаленька.

Отже, якщо Ви прочитали цю статтю, оцінили всі "за" і "проти" і все-таки вирішили, що Вам буде доцільно використовувати такий тип мережі - то Ви можете переглянути інформацію про наші послуги в цій сфері на відповідній сторінці.